Червоніють яблучка у садочку
Горобці купаються у струмочку,
Їде козаченько да їз війноньки,
До своїх діточок і до жіноньки.
У свою Вітчизну і до сім’ї.
Його зустрічає уся родина,
Він бере на руки дочку і сина,
Обнімає милу і тихо плаче
Бо живим додому прийшов козаче.
У свою Вітчизну і до сім’ї.
Сонечко сіяє, теплом вкриває,
Радісно! Війноньки уже немає!
Вороги відкинуті і розбиті,
Можете спокійно тепер ви жити.
У своїй Вітчизні і у сім’ї.
В битві нам Земля Свята помагала,
І тепер я хочу щоб мила знала:
Чув у кожну мить я вашу молитву,
Що давала сили у грізну битву.
За свою Вітчизну і за сім’ю.
Полягло немало нас за Свободу,
За Країну рідну, за її вроду,
За наших коханих і за діточок,
За ріденьку хату, і за садочок.
За свою Вітчизну і за сім’ю.
Червоніють яблучка, пахнуть медом,
Радісно живому під мирним небом,
Їде с Перемогою козаченько!
Та співає пісню він веселеньку!
Українську пісню своїй землі!