Категорія: Ліричні відступи
Мої ліричні додатки та думки про вічне… Кохання, любов, почуття, взаємність…
Вже серпень. Літо добігає Важкий спекотний марафон. Птахи збиваються у зграї На південь, у тепла схорон. Тьмяніє зелень у садочку , І плід на землю упаде, Його в старенькому візочку Дідусь до внуків повезе. Чи яблуко, чи ситна груша, Солодких, соковитих слив, Щемливий спомин гріє душу, Як сонце гріє після…
А Вам, зустрічаються подібні?! Щось їх розвелося… Є вірші про різні професії – Лікарів, військових, вчителів, І чомусь немає поезії Про “цікавих” типів – ледарів… Лежить в кімнаті свиня їз бородою, Красава вулиць, солодкий мудодзвін Про гроші мріє, та любується собою, – От, тяпнуть стопку й закусити б!? – любить…
Інтернет-“друзі” Я з тих, хто додаючи Вас у Друзі, Надію маю, що як час прийде, Зустріну у реальнім виднокрузі, Бо справжній Друг в юрбі мене знайде. І підійде, і просто запитає, – Привітик, друже, як ти там живеш?!- Бо Друг завжди про тебе пам’ятає, І свого Друга ти Ім’ям назвеш…..
Не буду казати про рік, Бо рік, то великий потік, Бо рік пробіга в небуття, І в ньому минулість життя. А буду казати про день, Що сталий та повний пісень, Вирує сьогоднішнім він, Готовий до будь-яких змін. А ще про Героїв скажу, Я пам’ять про них бережу, Вони, наче скелі…
Ці очі побачив, та все зрозумів, Цей погляд завжди особливий, Немає полум’я, немає вогнів, І спомин про щастя тужливий. І все ж було добре, і комин горів, І діти щасливо сміялися, Але не схотіла, але не зумів, І серце із серцем розсталися… Самотня, самотній Це вирок, чи (а може) кара…
Сиджу, страждаю, очі в небо, Кусаю ручку чи перо, Лише свербить внизу потреба, Чи на горшок, чи на відро.. І лиш вона, ціцькаста “Муза”, Мене тримає за “терпець”. Відсутній Ґудзик у картуза.. В штанях гуляє вітерець.. О! Є до чого причепитись! Я вірш про “Ґудзика” складу! О, “Ґудзик”, дай тобі…
“Гарна” мода на екранах: Жіночки “панянки”, Губи – риби витріщають, Звуться “Інстасамки”… – Інстасамка? Що за слово? – Самка, це ж тварина?! – Щоб так жінку обізвати, – Є ж якась причина?! І згадав. Десь у природі, Є така макака, У якої нижче спини Здоровенна срака. От та срака, як…
– Влада – свині, ганьба владі, влада – дармоїди, – – Посідали нам на шиї, чортові гаспиди! – – Той сидів аж десять років, той злодій в законі, – – Той хропить в сесійній залі, як свиня в загоні.. – Звідкіля ж вони взялися, з якої планети?! Не второпає народе,…