У вікнах осель мерехтять світлячки, Неначе розсипані зорі по небу, Живі і нескорені душі-свічки, І кращого світла напевно не треба. Оселі тепла від освітлених душ, І світло облич від полум’я надії, І нас береже від пітьми і від стуж Цей крихітний вогник, що світлу радіє. І світло в оселі, і…
Я від вікна, Дивлюсь на зиму, Сумна вона, Війна незрима… Зима-війна, І снігу кулі, Сумна зима, У цій півкулі. Війна-зима Не важить долі, Вона німа У чистом полі. Іде луна На скло віконне… Зима-війна Як сон бездонний… Facebook Comments Box
Вечір, накритий стіл, повні бокали, Свято у кожну хату прилетить, Дітки, у мрію вірили, чекали, Ось, хтось, до них з дарунками біжить.. Десь, там, де темінь і холодне поле, Воїн про свято думає в цю мить, Мріє про теплий вогник в ріднім колі, Знає, що рідний дім свій боронить.. Приспів:…
Зимна ніч, неначе казка, Запорошила сніжком… Вкрила землю Божа Ласка. І колодязь за садком, Позіхнув та й, снігом вкрився, Під дерева спать вмостився, Вишні гілкою прикривсь Та й у покій зануривсь…. Facebook Comments Box
Йду по зеленій вуличці, Веселий, з вітерцем, Від сонця очі мружаться, І з радісним лицем… Співаю пісню Мінника Про Ніночку, Ніно, Аж раптом щось підскочило Якесь страшне воно!!??… Приспів: Луп, луп, отримав в вухо Луп, луп, і я присів, Луп, луп, от бляха-муха І закінчився мій спів… Луп, луп, отримав…
Літечко пробігло, Наче й не бувало, Вересень насупив погляд свій сумний, Теплі дні минають, Та й коротші стали, Будемо чекати дощик золотий. Пташки відлітають З радістю на південь, Вже не чути співу солов’я в гаю, І стає похмурим Вересневий тиждень, З ним і я нудьгую та й сумним стаю. Facebook…
Неначе хмарка в небі біла- Летів літак попід небесним краєм Та й зупинився. Полетіли Коротким шляхом – з неба, та до раю.. Діточкам, що пішли з неба до раю… Загиблим пасажирам літака рейсу МН17, знищеного російськими нелюдями 17-го липня 2014 року під небом України. Ну що? Кажан, вампір кривавий, Ніяк…
Присвячено Народному Герою України, старшому лейтенанту Артему Володимировичу Абрамовичу… “Подсолнухи, мамочка, óбнять их мне бы, И взгляд от них не оторвать, И тянуться к солнцу, по синему небу Как души, готовые жизни отдать!“ Реве мотор, кипить душа у танка, І бачу – ворог топче рідний край, За нами…