Не прощу вам безсоннії ночі,
Не прощу вам ракетних атак,
І діточок тривожнії очі,
Не прощу вас, російських собак.
Ні прокльонів, ні стону не буде,
Лише помсти кровавої лють,
І народ наш ніщо не забуде,
Вас, мерзотників, всюди знайдуть..
Не врятує ніщо вас на світі,
Ні відмазка, що то “був наказ”,
Всі живі і невинноубиті,
Несподівано прийдуть по вас.
По мерзенні, трусливії душі,
Що бомбили з безпечних країв,
І “спокійно” тікали за глуші,
Без думок, “що же ти накоїв”…
Вам, мерзенні, російські “пілоти”,
Не відмитися, не залягти,
Вас за вашу ракетну “роботу”,
До відплати усіх притягти…
Ви позаздрите чорним пакетам,
Ви позаздрите мертвим в полях,
І по скинутим бомбам, ракетам,
Вам згадають кривавий ваш шлях..
Вам згадають дитячії сльози,
Вам згадають про біль матерів,
Вам згадають ракетнії грози,
Вам згадають про вбитих батьків…
Кожна крапля пролитої крові,
І сльозинка з дитячих очей,
І молитву у кожному слові,
Серед страшних, ракетних ночей..
Тепер бійтеся, подлиї тварі,
Знайте, скоро за вами прийдуть,
І “життя” тепер ваше в кошмарі,
І від помсти вас не вбережуть ..
Всі мерзенні російські “пілоти”,
Всі, хто вам віддавали наказ,
Всі, рашистсько-фашистські істоти,
Всі чекайте! Ми йдемо по вас…
