У вікнах осель мерехтять світлячки,
Неначе розсипані зорі по небу,
Живі і нескорені душі-свічки,
І кращого світла напевно не треба.
Оселі тепла від освітлених душ,
І світло облич від полум’я надії,
І нас береже від пітьми і від стуж
Цей крихітний вогник, що світлу радіє.
І світло в оселі, і шепіт вогню,
І вітер за темним вікном вгомонився,
І радість наступному новому дню –
За світло вогонь уночі помолився.
Людей береже від пітьми і від стуж
Малесеньке світло в безодні темряви,
То світло в оселях нескорених душ,
То світло душі Української Слави!
Facebook Comments Box