Категорія: Війна
Йде широкомасштабна війна, загарбницька росія напала на Україну, російські окупанти почали геноцид проти українського народу – кривавий, страшний, виснажливий.
І зараз, яке ніколи, для людей потрібні Слова, потрібна духовна підтримка, потрібне плече митця, який вкладе в душу Українця Надію, Любов та Перемогу!
Вогник 1, вогник, жарко, жарко Вогник, вогник, жарко, жарко Танцюй, танцюй, Миколай їде Танцюй, танцюй, ЗСУ їде На ялиночці вогні ярко сяють ЗСУ і Миколай всіх вітають Окупантам приготовити пакети Полетять на ваші голови ракети Вогник, вогник, жарко, жарко Вогник, вогник, жарко, жарко Танцюй, танцюй, Миколай їде Танцюй, танцюй, ЗСУ…
Останній день, години літа, Що проминуло наче сон, Але ж не сон; і серце бите, З війною б’ється в унісон. Душа з війною одне ціле, Думки з війною день і ніч, Нічим не радий, все немило, Усі з війною віч на віч… Загрози східного «мордора», Укуси «ватних» кажанів, Я –…
Не прощу вам безсоннії ночі, Не прощу вам ракетних атак, І діточок тривожнії очі, Не прощу вас, російських собак. Ні прокльонів, ні стону не буде, Лише помсти кровавої лють, І народ наш ніщо не забуде, Вас, мерзотників, всюди знайдуть.. Не врятує ніщо вас на світі, Ні відмазка, що то “був…
Пролог.. Ты, Евтушенко, был не прав, Что сатане вопрос задав… Обрёк себя на приговор. А сатана твой прокурор . ………. Один известнейший поэт, Его давненько с нами нет, Решил узнать про свой народ, Как тот теперь, и чем живёт, И помнит ли стихи его, Или поэта самого, Который пафосно слагал…
Війна змінила все життя, Перетворила на руїну, Забрала сенси в небуття, І хоче знищити країну. Серед уламків сел і міст, І серед попелу густого, Снарядів, куль смертельний свист, І – Хрест Розіпнутого Бога. Що ж Каїне ти наробив? Підняв на Авеля гармату?! Ти тіло праведника вбив, Ти вбив Христового солдата!…
Страшні дні. Ще страшніші – алегорії, Не пояснюють сенси сьогоднішнього життя, Неначе замкнені чорні кімнати у лепрозорії, Звідки немає виходу, лише один – у небуття. Тварини мовчать, птахи причаїлися, Навіть вітер затих, немає галасу і співу, Земля, простір – війною та кровавою рідиною отруїлися, Та просякнуте все навкруги від людського…
Терористичний ракетний удар по житловому будинку міста Дніпро, здійснений російськими варварами та нелюдями 14.01.2023, забрав життя майже п’яти десятків ні в чому не винних людей – дітей та дорослих… У нас був дім. Маленьке свято. Тихенько нам собі жилось, Нам треба зовсім небагато, Щоб по життю собі ішлось … Дитинку…
Чомусь так сумно, біль стискає, Душа, неначе у тисках, Полегшень, участі благає, В суровій дійсності і в снах.. Страшна війна тому причина, В обіймах чорної біди, Чекає мати свого сина, В душі тривога – назавжди… У душах страх і сум нестерпний, Думками лише про дітей, Туги колодязь невичерпний, І сльози…