Не буду казати про рік,
Бо рік, то великий потік,
Бо рік пробіга в небуття,
І в ньому минулість життя.
А буду казати про день,
Що сталий та повний пісень,
Вирує сьогоднішнім він,
Готовий до будь-яких змін.
А ще про Героїв скажу,
Я пам’ять про них бережу,
Вони, наче скелі міцні,
Вони – Перемога в війні!
А ще, в них чутлива душа,
Характер – достойний вірша,
І погляд очей – теплота,
І просто людська доброта.
А ще розкажу про любов,
Щоб кожен для себе знайшов.
Про ніжність своїх почуттів,
Про тисячі ласкавих слів.
А ще про надію слова,
Надія у душах співа,
І пісня та лине у світ,
То другий для вас заповіт.
Про найголовніше скажу,
І вам зберегти накажу,
Забутую віру свою,
Що сили дає у бою.
Бо віра, то зброя твоя,
І повна життям течія,
В ній сила, стихії і вир,
Вона по життю поводир.
Могутність її світова,
Вона усьому голова,
І Всесвіт без віри пустий,
Без віри і шлях непростий.
Сьогоднішні, темні часи,
Ти світло крізь них принеси,
Бо світло – основа життя,
Енергія серцебиття.
Тепло наших зранених душ,
Волога пустелі і суш,
Відкрийся заради буття,
Насичуйте спрагу життя!
