– Влада – свині, ганьба владі, влада – дармоїди, –
– Посідали нам на шиї, чортові гаспиди! –
– Той сидів аж десять років, той злодій в законі, –
– Той хропить в сесійній залі, як свиня в загоні.. –
Звідкіля ж вони взялися, з якої планети?!
Не второпає народе, бо ж нема кебети,
Подивитися не хочуть в дзеркало на себе,
Хочуть думати що влада упала із неба.
Що ті пики не з народу, а іншопланетні,
Якісь тварі марсіанські, чуда безхребетні…
Ні, і руки, ноги мають, вуха, ніс чи чуба,
Одежину гарну мають до свого тулуба.
Також мовою говорять, майже як усюди,
П’ють, їдять, і гроші люблять, як звичайні люди..
Почекайте но, виходить що вони з народу?
Що у них є мама й тато людської породи?!
Серед нас таки зростали, серед українців?
Не у Штатах чи в Канаді, навіть не у німців?
Що ж виходить, що вся влада росла в Україні?
Так чому ж тоді при владі виростають свині?
А скажу я вам, ці свині, зросли із народу,
Це з народа виростає бісова приплода,
Бо народ, то ми із вами, кожна наша пика,
От тому вина народу дуже є велика.
Бо народ сам вибирає що зросло у ньому,
А у владу посилає кого – невідомо,
Бо цікавитись не хоче, ставити питання,
Ліньки все перевіряти, немає бажання.
Якось, хтось, прийде у владу, про нас там згадає,
Може грошиків підкине, забор підлатає,
Інфантильність пре доверху у народа мого,
Працювати головою не виходить в нього.
Кожну пику треба гарно сіяти крізь сито,
Бо прийде вона у владу, наче до корита,
І почне добро хапати на свою утіху,
А з народу дурненького лопати від сміху.
А народ тим часом буде знову клясти владу,
Яка нагло в очі бреше і бюджети краде,
Ти ж для себе її вибрав, душа інфантильна!
Маєш владу свиней стадо від закону вільне..
Перед тим як висувати людину у владу,
Поцікавтесь, а навіщо їй ота посада?
Що вона змінити хоче, яким саме чином,
Чи бодай не завинила якимось злочином?
Щоб цікавився народе, кого вибирає,
То не кляв би свою владу, яку він не знає.
Влада – люди не з Венери, вихідці з народу,
Які люди, така влада, дзеркальна порода.